Маркет-мейкери та спекулянти: істина про ліквідність на ринку опціонів

Опціонний ринок здається складним, але в кінцевому підсумку ним керують дві основні групи учасників — спекулянти та маркет-мейкери. Вони торгують на одному й тому ж ринку, але застосовують зовсім різні стратегії та логіку мислення. Щоб по-справжньому зрозуміти функціонування опціонного ринку, потрібно спершу усвідомити ролі кожної з цих груп.

Логіка торгівлі спекулянтів

Спекулянти — найпоширеніші учасники ринку. Вони беруть участь у торгах, купуючи один або кілька опціонів або створюючи складні стратегії з кількох опціонів, з основною метою — отримати прибуток за рахунок точної передбачення майбутніх коливань цін базового активу.

Джерела їхнього прибутку здебільшого дві: по-перше, визначення напрямку руху ціни базового активу, по-друге — прогнозування змін прихованої волатильності (IV). Простими словами, спекулянти роблять ставку на ринковий тренд — якщо їхній прогноз вірний, вони можуть отримати прибуток від цінових коливань.

Як отримують прибуток маркет-мейкери

На відміну від спекулянтів, маркет-мейкери зазвичай — великі фінансові інституції, їхній бізнес-модель цілком зосереджена на «ліквідності». Вони не намагаються передбачити напрямок цін, а постійно пропонують ціни на купівлю та продаж, забезпечуючи ринку безперервний потік ліквідності.

Прибуток маркет-мейкерів — це різниця між ціною покупки і ціною продажу. Коли вони купують за нижчою ціною і продають за вищою, різниця стає їхнім доходом. Це здається незначним, але при великому обсязі торгів ця дрібна різниця може накопичуватися і приносити значний прибуток.

Саме тому опціонний ринок є складним — кожен базовий актив має кілька дат закінчення, кожна з яких має кілька цін страйку, а кожен ціновий рівень — опціони на купівлю та продаж. Це означає, що маркет-мейкери мають цілу низку цінових пропозицій для тисяч опціонів одночасно, що забезпечує глибоку ліквідність, але й створює великі ризики та потребу у значних фінансових ресурсах.

Реальні виклики для маркет-мейкерів

Здається, що маркет-мейкери стабільно отримують прибуток, але насправді вони несуть складні ризики. Вони повинні керувати великими та складними портфелями, чутливість до змін цін ринку у них набагато вища, ніж у спекулянтів.

Особливо у періоди явних трендів (наприклад, бичачий або ведмежий ринок), маркет-мейкери можуть опинитися у скрутному становищі. Оскільки вони мають одночасно виставляти заявки на купівлю і продаж, у бичачому ринку їх часто «застають» із надмірною кількістю опціонів пут (на пониження); у ведмежому — із накопиченням опціонів кол (на підвищення). Це означає, що їхні позиції часто йдуть у протилежність ринковому тренду, і вони повинні витримувати великі ризики.

Щоб зменшити ці ризики, маркет-мейкери ретельно коригують ціни — у бичачому ринку підвищують ціну продажу опціонів кол, знижують ціну купівлі пут, щоб зменшити накопичення збиткових позицій.

Тонкий баланс ринку

Спекулянти і маркет-мейкери — не просто протилежні сторони, а взаємозалежні та взаємодоповнюючі. Спекулянти потребують від маркет-мейкерів достатньої ліквідності для швидкого входу і виходу з ринку; маркет-мейкери ж залежать від торгової активності спекулянтів для створення можливостей для торгів і отримання прибутку від різниць у цінових спредах.

У різних умовах ринку поведінка маркет-мейкерів змінюється — вони враховують не лише ціну активу і волатильність, а й оцінюють свої позиції, прогнозують ринкові тренди і навіть коригують стратегії відповідно до поведінки спекулянтів. Ця складна взаємодія визначає цінову політику опціонів і глибину ринкової ліквідності.

Отже, для глибшого розуміння опціонного ринку потрібно усвідомлювати ключову роль маркет-мейкерів у підтримці порядку на ринку — вони є і носіями ризиків, і охоронцями ліквідності.