Таїланд стикнувся з безпрецедентним випробуванням: у січні країна відзначила десятий місяць поспіль з негативною інфляцією, встановивши сумний рекорд з початку пандемії. Дані, представлені Міністерством торгівлі Таїланду протягом тижня, розкривають критичну ситуацію на фронті споживчих цін, яка потребує уваги економістів і політиків.
Споживчі ціни в Таїланді: цифри дефляції перевищують очікування
Згідно з даними Jin10, індекс споживчих цін (ІПЦ) у Таїланді продемонстрував глибше падіння, ніж прогнозували аналітики. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року показник знизився на 0,66%, перевищивши середній консенсус економістів. При оцінці місячних змін ситуація виявилася ще більш негативною: ціни скоротилися на 0,28%, знову опинившись нижче ринкових очікувань, що свідчить про більш стійкий тренд дефляції.
Однак картина стає більш складною при розгляді базової інфляції. Вилучивши волатильні компоненти — енергоносії та свіжі продукти — показник зріс на 0,6% у річному вимірі, відповідно до попередніх прогнозів. Це розходження між загальною і базовою інфляцією вказує на те, що дефляція у Таїланді значною мірою обумовлена саме цінами на енергію та продовольство.
Світовий контекст: як падіння цін на нафту впливає на економіку Таїланду
Натія Сучинда, заступник директора Офісу торговельної політики та стратегії Міністерства торгівлі, пояснила основні драйвери складної ситуації на офіційному брифінгу. За її словами, споживчі ціни у Таїланді продовжать зазнавати тиску вниз протягом першого кварталу року, що обумовлено двома ключовими факторами: рекордно низькими світовими цінами на нафту та державними програмами субсидування електроенергії та палива.
Державна підтримка енергетичного сектору відіграє двояку роль. З одного боку, субсидії захищають споживачів від скачків цін і підтримують соціальну стабільність. З іншого — вони затемнюють істинну динаміку ринку і затягують адаптацію економіки до реалій глобальної кон’юнктури. Загальний вплив цих факторів формує тиск на інфляцію у Таїланді, утримуючи її у негативній зоні.
Горизонт 2026: коли Таїланд очікує відновлення інфляції
Міністерство торгівлі Таїланду озвучило свій оптимістичний прогноз щодо динаміки інфляції у наступних кварталах. Очікується, що у другому кварталі інфляція здійснить поворот і перейде у фазу «помірного позитивного зростання». Це припущення базується на передбаченій нормалізації світових цін на нафту та поступовому скасуванні окремих державних субсидій.
На весь рік міністерство офіційно підтримує свій прогноз у діапазоні від 0% до 1%. Такий консервативний коридор відображає обережний оптимізм влади, яка визнає невизначеність глобальної кон’юнктури, але водночас очікує поступової нормалізації після десятимісячного періоду дефляції. Для Таїланду такий сценарій означав би вихід із критичної ситуації, однак залишається відкритим питання про вплив екзогенних факторів на світові ціни на енергоносії та їх трансмісію у місцеву економіку країни.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Таїланд бореться з дефляцією: десять місяців безперервного зниження споживчих цін у січні
Таїланд стикнувся з безпрецедентним випробуванням: у січні країна відзначила десятий місяць поспіль з негативною інфляцією, встановивши сумний рекорд з початку пандемії. Дані, представлені Міністерством торгівлі Таїланду протягом тижня, розкривають критичну ситуацію на фронті споживчих цін, яка потребує уваги економістів і політиків.
Споживчі ціни в Таїланді: цифри дефляції перевищують очікування
Згідно з даними Jin10, індекс споживчих цін (ІПЦ) у Таїланді продемонстрував глибше падіння, ніж прогнозували аналітики. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року показник знизився на 0,66%, перевищивши середній консенсус економістів. При оцінці місячних змін ситуація виявилася ще більш негативною: ціни скоротилися на 0,28%, знову опинившись нижче ринкових очікувань, що свідчить про більш стійкий тренд дефляції.
Однак картина стає більш складною при розгляді базової інфляції. Вилучивши волатильні компоненти — енергоносії та свіжі продукти — показник зріс на 0,6% у річному вимірі, відповідно до попередніх прогнозів. Це розходження між загальною і базовою інфляцією вказує на те, що дефляція у Таїланді значною мірою обумовлена саме цінами на енергію та продовольство.
Світовий контекст: як падіння цін на нафту впливає на економіку Таїланду
Натія Сучинда, заступник директора Офісу торговельної політики та стратегії Міністерства торгівлі, пояснила основні драйвери складної ситуації на офіційному брифінгу. За її словами, споживчі ціни у Таїланді продовжать зазнавати тиску вниз протягом першого кварталу року, що обумовлено двома ключовими факторами: рекордно низькими світовими цінами на нафту та державними програмами субсидування електроенергії та палива.
Державна підтримка енергетичного сектору відіграє двояку роль. З одного боку, субсидії захищають споживачів від скачків цін і підтримують соціальну стабільність. З іншого — вони затемнюють істинну динаміку ринку і затягують адаптацію економіки до реалій глобальної кон’юнктури. Загальний вплив цих факторів формує тиск на інфляцію у Таїланді, утримуючи її у негативній зоні.
Горизонт 2026: коли Таїланд очікує відновлення інфляції
Міністерство торгівлі Таїланду озвучило свій оптимістичний прогноз щодо динаміки інфляції у наступних кварталах. Очікується, що у другому кварталі інфляція здійснить поворот і перейде у фазу «помірного позитивного зростання». Це припущення базується на передбаченій нормалізації світових цін на нафту та поступовому скасуванні окремих державних субсидій.
На весь рік міністерство офіційно підтримує свій прогноз у діапазоні від 0% до 1%. Такий консервативний коридор відображає обережний оптимізм влади, яка визнає невизначеність глобальної кон’юнктури, але водночас очікує поступової нормалізації після десятимісячного періоду дефляції. Для Таїланду такий сценарій означав би вихід із критичної ситуації, однак залишається відкритим питання про вплив екзогенних факторів на світові ціни на енергоносії та їх трансмісію у місцеву економіку країни.