Останні дані відкривають цікаву парадоксальну ситуацію: у той час як у світі зменшується володіння американськими облігаціями, Японія активно їх нарощує.

Станом на жовтень цього року японські володіння американськими облігаціями зросли вже десятий місяць поспіль до 1,2 трильйонів доларів, знову ставши найбільшим кредитором США. Здається, це абсурд, правда? Але за цим криється складна стратегічна гра.

**З зовнішнього боку Японія отримує доходи від американських облігацій, але насправді вона грає на валютному страхуванні.** Девальвація ієни — це головна проблема для Японії, тому збільшення володінь американських облігацій дозволяє закріпити ліквідність у доларах, одночасно у грудні рішуче підвищивши ставку до 0,75% (рекорд за 30 років), — двома способами стабілізуючи національну валюту. Міністр фінансів також послав сильний сигнал про "рішуче втручання на валютному ринку". Ліва рука отримує доходи від американських облігацій, права — втручається у валютний ринок, і ця комбінація демонструє жорсткість фінансових інструментів.

Але історії в інших країнах зовсім протилежні. У жовтні Китай зменшив володіння на 11,8 мільярдів доларів, і його залишки впали до 688,7 мільярдів доларів — найнижчого рівня за 17 років. Канади ще більш агресивно — у січні вона продала облігацій на 56,7 мільярдів доларів. Індія протягом п’яти місяців зменшує володіння. Така "незалежна" політика кількох країн щодо зменшення володінь створює справжню кризу для США.

Федеральна резервна система вже тричі знижувала ставки цього року на загалом 75 базисних пунктів, але вартість залучення фінансування зросла. Доходність 10-річних американських облігацій коливається у високому діапазоні 4,13%-4,17%, а 30-річні вже прорвали позначку 4,8%. Уявіть собі: вартість позик зростає, а глобальні кредитори повертають увагу — і саме тут криється суть проблеми.

**Глибше занепокоєння викликає зниження довіри.** Вартість американського боргу перевищила 38 трильйонів доларів, і закордонні кредитори починають переоцінювати реальні ризики, пов’язані з доларом. Китай уже 12 місяців поспіль нарощує золотовалютні резерви, багато країн диверсифікують свої валютні резерви — це не випадковість, а мовчазне запитання до статусу американських облігацій як "міжнародного орієнтира ціноутворення".

Для інвесторів ця фінансова сітка стискається. Доходність у доларах коливається, оцінки фондових фондів під тиском, і криптовалюти також не залишаються осторонь — ребалансування ліквідності зачепить усі активи. Чи зможе світовий капітал перейти з доларових активів у криптовалюти для захисту? Логіка підказує, що коли традиційні механізми ціноутворення зламаються, привабливість альтернативних активів зросте. Але час покаже.

Ця гра за своєю суттю не має переможців — лише тих, хто зможе витримати довше у двобої боргу та валютних коливань. Чи перевищить дохідність американських облігацій у 2026 році 5%? Яка ваша думка?