Нещодавно головний протокол DeFi-кредитування Aave став об'єктом значного скандалу. Ситуація почалася з розподілу комісійних після інтеграції CoW Swap — ці доходи пішли команді розробників, а не до DAO-скарбниці, і проблема переросла у боротьбу за право власності на брендові активи. Хто насправді володіє торговою маркою, доменом та акаунтами в соцмережах?

Здається, справа у недостатній децентралізації, але насправді це виявляє глибші структурні проблеми. Старі, вже зрілі DeFi-протоколи, засновані ще на початку, давно досягли фінансової незалежності, але спільнота та команда все ще прагнуть зростання, а механізми стимулювання не йдуть у ногу з цим. Такий дисбаланс майже неминуче призводить до конфліктів.

Цікаво, що ця дискусія знову привернула увагу до шляху MakerDAO, який був пройдений три роки тому. Той підхід із створенням SubDAO, який тоді застосовували, зараз здається більш перспективним, ніж сучасна практика Aave. Вибір двох старих проектів ілюструє два підходи до "структури прав і обов'язків" та "довгострокових стимулів" у DeFi — один пасивний, інший — активний розвиток. Хоча ця суперечка не була вирішена через голосування, вона все ж дала ринку можливість переосмислити ці питання.