Активно валідовані сервіси (AVS)

Actively Validated Services (AVS) — це прорив у розвитку екосистеми Ethereum, який створює новий рівень блокчейн-інфраструктури та дозволяє розробникам делегувати обчислювальні задачі або валідацію операторам вузлів мережі. Такі сервіси забезпечують масштабованість обчислювальних ресурсів і можливостей для децентралізованих застосунків, виходячи за межі стандартних блокчейнів. AVS — ключовий елемент рішень для масштабування Ethereum, що поєднує децентралізовані мережі валідаторів із механізмами економічної безпеки, створюючи ефективну, захищену та адаптовану модель надання блокчейн-сервісів.

Передумови: Як виникли Actively Validated Services (AVS)?

AVS сформувалися у відповідь на потреби масштабування Ethereum та розвиток модульної архітектури блокчейнів. Зі зростанням навантаження на мережу Ethereum розробники шукали інструменти для винесення окремих обчислювальних задач поза межі основного ланцюга.

У 2022 році дослідники Ethereum разом із командою EigenLayer висунули ідею повторного використання безпеки застейканих активів, що заклало підґрунтя для концепції AVS.

У процесі розвитку протоколу EigenLayer AVS перетворилися на фреймворк, який дозволяє кастомізувати правила валідації та отримувати гарантії безпеки на рівні всієї мережі.

Такий підхід знаменує перехід блокчейн-індустрії від монолітних систем до модульних, багаторівневих архітектур, у яких окремі функції реалізуються та оптимізуються на різних рівнях.

Механізм дії: Як працюють Actively Validated Services (AVS)?

Механіка AVS базується на ключових складових:

1. Повторний стейкінг: Валідатори можуть використовувати вже застейканий ETH (заморожений у стейкінгу ETH) у протоколах, таких як EigenLayer, та брати зобов’язання щодо виконання певних правил AVS, забезпечуючи захист для кількох сервісів.

2. Мережа валідаторів: Оператори вузлів, що працюють з AVS, формують розподілену мережу для обробки специфічних обчислювальних задач: перевірки доступності даних, розрахунків ризиків, створення доказів з нульовим розголошенням тощо.

3. Процес розподілення і виконання завдань:

   • Розробники AVS розміщують смарт-контракти з логікою валідації
   • Валідатори реєструються в конкретному AVS, встановлюють відповідне ПЗ
   • Завдання розподіляються вузлам-валідаторам по мірі потреби
   • Валідатори виконують обчислення та надсилають результати
   • Валідатори підтверджують коректність результатів за допомогою механізмів консенсусу

4. Механізми стимулювання і штрафів: Валідатори отримують винагороду за обчислювальні потужності; при недобросовісних діях їх застейкані активи зазнають штрафу, що гарантує безпеку системи.

Які ризики та виклики супроводжують Actively Validated Services (AVS)?

1. Ризики безпеки:

   • Через повторний стейкінг активи можуть одночасно захищати кілька сервісів, підвищуючи ризик єдиної точки відмови.
   • Участь валідаторів у кількох AVS може призвести до ланцюгових негативних наслідків при недобросовісній поведінці.
   • Ймовірність змовницьких атак зростає при високій концентрації валідаторів.

2. Технічні виклики:

   • Продуктивність і пропускна здатність системи можуть обмежувати якість сервісу.
   • Висока складність координації та розподілу ресурсів між різними AVS.
   • Потрібні складні механізми винагород для збалансування обчислювальних навантажень і стимулювання валідаторів.

3. Економічні та управлінські аспекти:

   • Конкуренція між AVS може спричинити нерівномірний розподіл валідаційних ресурсів.
   • Механізми ціноутворення сервісів залишаються незрілими, що може спричинити волатильність.
   • Нечіткі межі відповідальності ускладнюють визначення винних сторін у випадку збою валідації.

4. Регуляторна невизначеність:

   • У різних країнах діють різні вимоги до постачальників обчислювальних сервісів.
   • Юридичний статус децентралізованих сервісів обробки даних ще не визначено.

Як нова технологічна парадигма, AVS потребує додаткового ринкового тестування та технічних доопрацювань для забезпечення надійного управління ризиками і стабільності на довгий термін.

Actively Validated Services (AVS) — це якісний прорив у блокчейн-інфраструктурі, що відкриває нові можливості масштабування й спеціалізованої валідації для децентралізованих застосунків. Завдяки ефективному використанню застейканих активів та мережевих обчислювальних ресурсів, модель AVS дозволяє розробникам створювати складні продукти з унікальними обчислювальними вимогами. Водночас зберігається високий рівень децентралізації й безпеки. Незважаючи на технічні та економічні виклики, цей підхід є інноваційним способом вирішення трилеми масштабованості блокчейнів та може стати стандартним елементом майбутніх модульних блокчейн-архітектур. У міру розвитку екосистеми AVS стимулюватимуть появу нових спеціалізованих сервісів і розширять застосування блокчейн-технологій.