Сектор децентралізованих додатків залежить від простоти входу новачків. Для досягнення цієї мети багато платформ інтегрують зовнішніх провайдерів автентифікації та гаманців. Така архітектура прискорює реєстрацію, але одночасно створює нові вектори атак. Недавні події на Polymarket демонструють, як навіть захищений протокол може мати вразливості на рівні операційних систем доступу.
Від попередніх інцидентів до грудневої кризи: закономірність у системі
Polymarket не вперше стикається з проблемами безпеки на рівні входу. У вересні 2024 року користувачі повідомили про несанкціоновані переводи USDC через експлуатацію Google-аутентифікації. Зловмисники використовували виклики функцій “proxy” для перенаправлення коштів на фішингові адреси. Тоді платформа розглядала інцидент як цільовану атаку на третьосторонній сервіс верифікації.
Листопад 2025 року приніс ще одну хвилю — шахраї розміщували замасковані посилання у коментарях на платформі, спрямовуючи користувачів на підроблені сторінки для перехоплення email-даних. Збитки перевищили $500,000. Це вказувало на системну проблему, яка розповсюджувалась не лише на техніку, але й на поведінкові аспекти.
24 грудня 2025 року Polymarket оголосила про нове забезпечення, яке знову торкалось третьосторонньої автентифікації. Зловмисникам вдалось отримати доступ до обмеженої кількості акаунтів, використовуючи вразливість у сервісі входу. Компанія не назвала конкретного провайдера, однак користувачі у Reddit та Discord вказували на Magic Labs як на поширену точку входу при реєстрації.
Механіка атаки: коли email-гаманці стають метою
Користувачі Polymarket все частіше вибирають вхід через “magic link” — унікальне посилання, надіслане на електронну пошту. Цей метод привертає новачків, котрі не хочуть керувати розширеннями браузера чи зберігати seed-фрази. Провайдер email-гаманців створює некастодіальний Ethereum-гаманець автоматично під час реєстрації.
Однак ланцюг безпеки залежить від провайдера на кількох критичних етапах: верифікація входу, відновлення доступу та керування сесіями. Якщо один з цих етапів скомпрометований, весь гаманець виявляється під загрозою.
Постраждалі користувачі описували раптові втрати балансу без видимих сигналів підтвердження. Один користувач повідомив про три спроби входу, після чого його баланс впав до $0,01. Інший зазначив, що двофакторна автентифікація через email також не зупинила прямий переведення USDC на адреси, контрольовані зловмисниками. Позиції на платформі закривались автоматично без явного розпорядження користувача.
Системний ризик Web3: коли смарт-контракти — не основна проблема
Это событие переводит фокус з безопасності протоколу на безопасність інтеграцій. Polymarket офіційно підтвердила, що основний протокол залишився захищеним. Проблема обмежувалась стеком автентифікації. Компанія заявила, що виправлення вже розгорнуто, а поточні ризики усунуто.
Однак це викликає глибоке запитання про архітектуру Web3. Більшість onboarding-рішень покладаються на централізовані точки входу. Коли один провайдер автентифікації має вразливість, під загрозу потрапляють користувачі численних децентралізованих додатків одночасно. Як результат, третьосторонні сервіси верифікації та керування гаманцями стали критичною ланкою, яка часто виявляється найслабшою.
Користувачі почали активно обговорювати альтернативи. Деякі переходять на прямі підключення гаманців для великих балансів, уникаючи промежуточних провайдерів. Інші ділять у публічних тредах адреси своїх гаманців для поточної верифікації їх активності.
Майбутні уроки для екосистеми
Polymarket не опублікувала детального технічного розбору інциденту. Залишаються невідомими питання щодо обсягу викрадених коштів, кількості постраждалих користувачів та планів компенсації. Цей брак прозорості посилює невизначеність на ринку.
Інцидент, однак, кидає світло на ширшу проблему. У крипто-екосистемі onboarding часто вважається другорядним, а увага зосереджується на смарт-контрактах та протоколах. Проте саме точки входу — місця, де пересічні користувачі контактують з децентралізованими сервісами — постають вразливими осередками. Без переоцінки ролі третьосторонніх провайдерів і посилення їх стандартів безпеки подібні інциденти матимуть тенденцію повторюватися.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Как третьостороння верифікація стає слабкою ланкою крипто-плаформ: навчальний матеріал з Polymarket
Сектор децентралізованих додатків залежить від простоти входу новачків. Для досягнення цієї мети багато платформ інтегрують зовнішніх провайдерів автентифікації та гаманців. Така архітектура прискорює реєстрацію, але одночасно створює нові вектори атак. Недавні події на Polymarket демонструють, як навіть захищений протокол може мати вразливості на рівні операційних систем доступу.
Від попередніх інцидентів до грудневої кризи: закономірність у системі
Polymarket не вперше стикається з проблемами безпеки на рівні входу. У вересні 2024 року користувачі повідомили про несанкціоновані переводи USDC через експлуатацію Google-аутентифікації. Зловмисники використовували виклики функцій “proxy” для перенаправлення коштів на фішингові адреси. Тоді платформа розглядала інцидент як цільовану атаку на третьосторонній сервіс верифікації.
Листопад 2025 року приніс ще одну хвилю — шахраї розміщували замасковані посилання у коментарях на платформі, спрямовуючи користувачів на підроблені сторінки для перехоплення email-даних. Збитки перевищили $500,000. Це вказувало на системну проблему, яка розповсюджувалась не лише на техніку, але й на поведінкові аспекти.
24 грудня 2025 року Polymarket оголосила про нове забезпечення, яке знову торкалось третьосторонньої автентифікації. Зловмисникам вдалось отримати доступ до обмеженої кількості акаунтів, використовуючи вразливість у сервісі входу. Компанія не назвала конкретного провайдера, однак користувачі у Reddit та Discord вказували на Magic Labs як на поширену точку входу при реєстрації.
Механіка атаки: коли email-гаманці стають метою
Користувачі Polymarket все частіше вибирають вхід через “magic link” — унікальне посилання, надіслане на електронну пошту. Цей метод привертає новачків, котрі не хочуть керувати розширеннями браузера чи зберігати seed-фрази. Провайдер email-гаманців створює некастодіальний Ethereum-гаманець автоматично під час реєстрації.
Однак ланцюг безпеки залежить від провайдера на кількох критичних етапах: верифікація входу, відновлення доступу та керування сесіями. Якщо один з цих етапів скомпрометований, весь гаманець виявляється під загрозою.
Постраждалі користувачі описували раптові втрати балансу без видимих сигналів підтвердження. Один користувач повідомив про три спроби входу, після чого його баланс впав до $0,01. Інший зазначив, що двофакторна автентифікація через email також не зупинила прямий переведення USDC на адреси, контрольовані зловмисниками. Позиції на платформі закривались автоматично без явного розпорядження користувача.
Системний ризик Web3: коли смарт-контракти — не основна проблема
Это событие переводит фокус з безопасності протоколу на безопасність інтеграцій. Polymarket офіційно підтвердила, що основний протокол залишився захищеним. Проблема обмежувалась стеком автентифікації. Компанія заявила, що виправлення вже розгорнуто, а поточні ризики усунуто.
Однак це викликає глибоке запитання про архітектуру Web3. Більшість onboarding-рішень покладаються на централізовані точки входу. Коли один провайдер автентифікації має вразливість, під загрозу потрапляють користувачі численних децентралізованих додатків одночасно. Як результат, третьосторонні сервіси верифікації та керування гаманцями стали критичною ланкою, яка часто виявляється найслабшою.
Користувачі почали активно обговорювати альтернативи. Деякі переходять на прямі підключення гаманців для великих балансів, уникаючи промежуточних провайдерів. Інші ділять у публічних тредах адреси своїх гаманців для поточної верифікації їх активності.
Майбутні уроки для екосистеми
Polymarket не опублікувала детального технічного розбору інциденту. Залишаються невідомими питання щодо обсягу викрадених коштів, кількості постраждалих користувачів та планів компенсації. Цей брак прозорості посилює невизначеність на ринку.
Інцидент, однак, кидає світло на ширшу проблему. У крипто-екосистемі onboarding часто вважається другорядним, а увага зосереджується на смарт-контрактах та протоколах. Проте саме точки входу — місця, де пересічні користувачі контактують з децентралізованими сервісами — постають вразливими осередками. Без переоцінки ролі третьосторонніх провайдерів і посилення їх стандартів безпеки подібні інциденти матимуть тенденцію повторюватися.