В ісламському фінансовому праві ф'ючерсна торгівля вважається недопустимою (харам). Основною причиною цього є відсутність фізичного володіння активами. Згідно з ісламськими принципами, для здійснення торгової угоди необхідно, щоб продавець мав актив у своєму володінні або у володінні свого представника. Пророк Магомед (мир йому і благословення) чітко вказав на це в хадисі:
«Не продавай те, кого немає у тебе» (Хадіс, Сунан Абу Дауда).
У ф'ючерсній торгівлі існує лише угода між сторонами, але реальна передача активів не відбувається, що суперечить принципам ісламської фінансової етики. Такий підхід створює елемент невизначеності (гарар), який заборонений в ісламському фінансовому праві.
Спотова торгівля: халяльна альтернатива
Спотова торгівля, навпаки, вважається дозволеною (халяль) з наступних причин:
При спотовій торгівлі відбувається негайна передача активу у власність покупця
Відсутні елементи невизначеності та спекуляцій
Угода відповідає основним принципам ісламської комерції
Однак важливо зазначити, що спотова торгівля є халяльною лише за умови, що самі торговані активи відповідають ісламським вимогам.
Критерії визначення халяльності криптовалютних проєктів
При виборі криптовалют для торгівлі мусульманам слід керуватися наступними критеріями:
Відсутність заборонених елементів: проєкт не повинен бути пов'язаний з азартними іграми, відсотковими ставками чи алкогольною індустрією
Мета проєкту: криптовалюта не повинна бути створена спеціально для ф'ючерсної торгівлі чи інших недопустимих видів діяльності
Корисність: проект має мати реальний варіант використання, що приносить користь суспільству
Серйозність намірів: слід уникати мем-монет, створених без довгострокової цінності
Важливість самостійного аналізу
При ухваленні інвестиційних рішень надзвичайно важливо проводити власне дослідження та аналіз. Ісламські принципи торгівлі вимагають від учасників ринку повного розуміння суті угод, в які вони вступають. Це дозволяє уникати елементів невизначеності (гарар) та незаконного збагачення (майсир).
У сучасному світі цифрових активів особливо важливо ретельно вивчати особливості кожного проєкту перед прийняттям інвестиційних рішень, щоб забезпечити відповідність принципам ісламської етики.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Ф'ючерси та торгівля в Ісламі: що дозволено, а що заборонено
Ф'ючерси в Ісламі: чому вони вважаються харамом?
В ісламському фінансовому праві ф'ючерсна торгівля вважається недопустимою (харам). Основною причиною цього є відсутність фізичного володіння активами. Згідно з ісламськими принципами, для здійснення торгової угоди необхідно, щоб продавець мав актив у своєму володінні або у володінні свого представника. Пророк Магомед (мир йому і благословення) чітко вказав на це в хадисі:
У ф'ючерсній торгівлі існує лише угода між сторонами, але реальна передача активів не відбувається, що суперечить принципам ісламської фінансової етики. Такий підхід створює елемент невизначеності (гарар), який заборонений в ісламському фінансовому праві.
Спотова торгівля: халяльна альтернатива
Спотова торгівля, навпаки, вважається дозволеною (халяль) з наступних причин:
Однак важливо зазначити, що спотова торгівля є халяльною лише за умови, що самі торговані активи відповідають ісламським вимогам.
Критерії визначення халяльності криптовалютних проєктів
При виборі криптовалют для торгівлі мусульманам слід керуватися наступними критеріями:
Важливість самостійного аналізу
При ухваленні інвестиційних рішень надзвичайно важливо проводити власне дослідження та аналіз. Ісламські принципи торгівлі вимагають від учасників ринку повного розуміння суті угод, в які вони вступають. Це дозволяє уникати елементів невизначеності (гарар) та незаконного збагачення (майсир).
У сучасному світі цифрових активів особливо важливо ретельно вивчати особливості кожного проєкту перед прийняттям інвестиційних рішень, щоб забезпечити відповідність принципам ісламської етики.